Здійснив стрибок з парашутом? Сподобалось? Бажаєте продовжити навчання… Тоді ця стаття для тебе!
Кожен стрибок складається з 2 етапів: перший – керування парашутом та робота на точність приземлення, другий – дії у вільному падінні.
Вільне падіння складається з 3 етапів:
- відділення від літального апарату (для різних літальних апаратів воно буде різним);
- вільне падіння до розкриття парашута з виконанням завдань інструктора;
- прийняття правильного положення тіла для відкриття парашута та його відкриття;
Відділення від літака Ан-2 виконується так:
Права нога ставиться в правий нижній кут дверей, правою рукою потрібно взятися за обріз дверей на рівні пояса. По команді “Пішов” перенести вагу тіла на праву ногу і з поворотом на 90 градусів вправо вийти з літака по напряму руху. При цьому тіло потрібно прогнути в поясниці, ноги трохи розставити, стопи витягнути, коліна злегка зігнути. Руки витягнути вниз під кутом 45 градусів від тіла.
Після відділення потрібно зберігати прогин та дивитися на літак.
Після того, як на парашутиста перестане діяти потік від гвинта літака, він почне опускатися вниз на голову, потрібно винести руки вперед і зігнути в ліктях так щоб плече з тілом і плече з передпліччям утворювали кут 90 градусів, відповідно передпліччя паралельно тілу. Ноги зігнути в колінах так, щоб між частиною ноги від бедра до коліна і частиною від коліна до стопи утворився кут 90 градусів. Ноги розставити широко в сторони як тільки можливо.
В такому положенні парашутист падає до моменту, коли потрібно відкривати парашут, або виконати завдання інструктора.
Перед відкриттям потрібно прийняти позу при якій буде хороший обдув спини і витяжний парашут попаде в повітряний потік. Для цього ноги потрібно випрямити як при відділенні від літака, руки опустити до рівня бедер. Візуально потрібно знайти кільце парашута, лівою рукою потрібно взятися за нього та висмикнути, при цьому права рука повинна рухатися синхронно з лівою. Зберігаємо прогин спини. Після висмикування кільця руки повертаємо у попереднє положення.
Основна маса парашутиста зосереджена в тулубі. Руки та ноги виконують роль стабілізаторів, а при розміщенні під певним кутом до потоку керувати напрямом руху парашутиста. Якщо уявити металеву кулю, що падає з висоти, то її рух буде рівномірний та рівноприскорений.
Перші 20 секунд вона буде набирати свою максимальну швидкість, після чого опір повітря врівноважиться площею кулі і швидкість буде сталою. Швидкість тіла у вільному падіння залежить від його площі, маси та густини повітря. Середня швидкість парашутиста близько 50м/с.
Якщо на кулю з однієї сторони закріпити стержень, то повітряний потік тиснутиме на нього і він опиниться з протилежної до набігаючого потоку стороні:
Якщо до кулі прикріпити ще один стержень з протилежної сторони, то повітряний потік поставить кулю в положення при якій опір буде мінімальним:
Якщо до кулі приєднати 4 стержні то він прийме таке положення:
Приблизно ті ж сили діють на тіло парашутиста при вільному падінні.
Уявимо воланчик для бадмінтону. В його нижній частині закріплений вантаж, у верхній пір’я. Як би не був кинутий воланчик він завжди летить вантажем вперед, а пір’я стабілізують його рух і розміщенні позаду. Приблизно теж відбувається з тілом парашутиста у вільному падінні. З прогином в поясниці, тулуб стає центром мас, а розставлені в сторони руки та ноги стабілізують падіння.
Дуже важливою є симетричність рук та ніг відносно тіла. Якщо руки будуть винесені в потік більше ніж ноги, то на них буде діяти більший тиск повітря і тіло парашутиста прийме таке положення:
Якщо прибрати руки з потоку і витягнути ноги, то парашутист прийме таке положення:
Якщо руки та ноги розташувати під кутом до потоку, то утвориться крутний момент, що обертатиме тіло:
Існують також стилі падіння вниз головою чи ногами:
Щоб зробити переднє сальто потрібно прибрати руки з потоку і зробити кувирок вперед:
Існують різні програми навчання парашутистів, але головною ціллю усіх є навчити людину керувати своїм тілом у вільному падінні. При класичному підході парашутист стрибає самостійно, поступово збільшуючи час вільного падіння за завданням інструктора.
Взято з: http://www.cyniv.com.ua/
Автор: Богдан Мацях