От стоїш під аеродромом і тебе переповнюють якісь незвичні відчуття, а саме ризик, на який ти сам себе підштовхуєш. Думаєш, чи потрібно, але вкотре переконуєшся, що життя без ризику не таке цікаве!
Підготовка, певно, є найдовготривалішим етапом у цьому процесі, бо займає близько 3 годин. Інструктаж від льотчиків, які за своє життя стрибнули з парашутом більше 1000 раз. Цікаво було повчитись у них, послухати як смішні, так і доволі епічні історії.
Зайшовши на борт літака, усвідомлюєш, що сьогодні, а саме через декілька хвилин, ти стрибнеш з висоти 800 м, пролетиш , приземлишся і нарешті скажеш собі: “Я зробив це!”.
Час насправді пройшов дуже швидко: стрибок – 4-5 секунд вільного падіння та 2-3 хвилини перебування в повітрі. Летиш , думаєш, як сфотографувати себе, роздивляєшся краєвиди та просто кайфуєш від такої висоти.
Це було моєю мрією, до якої я йшов довго, тому що боявся, але все ж переборов свій страх і ризикнув. А далі – хочеться ще і ще, хочеться знову поринути у той стан цілковитої свободи, пережити ті ж бурхливі виплески адреналіну.
Тому раджу всім спробувати стрибнути з парашутом та відчути на собі такі ж яскраві та незабутні емоції.